Новини

    Вшанування пам'яті жертв Голодоморів

     Згадайте нас - бо ми колись жили.
    Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
    Ми в цій землі житами проросли,
    Щоб голоду не знали люди вічно.

     



           У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу. Найчорніший час в історії України. І до сьогодні боляче ступати стежками жахливої трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Ніде в світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю однієї з найродючіших країн.

           85 років тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор нашого народу голодом. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

           З метою поглиблення знань учнів про Голодомор як геноцид українського народу, його причини, перебіг і наслідки, виховання поваги до історичного минулого, особистісних рис громадянина України, залучення учнівської молоді до меморіальних заходів із вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу - Голодомору 1932-1933 років у школі пройшов ряд заходів. 

    - Лінійка-реквієм "Сльози Божої Матері", яку підготували та провели класний керівник 8 класу Гуцалова С.А. разом зі своїми учнями. Школярі перегорнули сумні сторінки історії України, переглянули відеоматеріали та хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих 1932-1933 років.



      - класні керівники провели виховні години "Україна пам`ятає...", "Дзвони скорботи", "Свічки пам`яті", "Голодомор - акт геноциду українського народу" та інші;

       - вчитель історії Рахлянька Т.О. для учнів 8 класу організувала конкурс науково-пошукових робіт "Спогади своїх близьких". Найкращі роботи у Петрущака Віталія та Лупара Василя, які відвідали Мельнійчук Марію Володимирівну (13.11.1936 р.) та Лупара Григорія Прокоповича (18.06.1939 р.), де старенькі поділилися спогадами про ті страшні роки.

     



    24.11.2017 | Aдмін

    Вернутись назад